Category Archives: Музика



За лінком вище ви можете підписатися на стрічку подкастів цієї категорії на ваших гаджетах.

Garmarna: фольк-рок від шведського пекельного пса

Якось троє шведських музикантів почули в театрі старовинні етнічні мелодії, що надихнуло їх на створення гурту. Назву Garmarna вони обрали на честь міфічного чотириокого собаки, який охороняє Хельгейм – світ мертвих у скандинавській міфології.

Згодом до Garmarna приєднався барабанник. У таком складі в 1992 році гурт записав перший міні-альбом. Після цього ще однією постійною учасницею колективу стала вокалістка Емма Херделін.

На батьківщині Garmarna є визнаним гуртом, що має в послужному списку дві статуетки «скандинавської Греммі». Однак наприкінці 90-х музиканти починають експансію до країн Європи та США. У 1997-му вони беруть участь у шведському нацвідборі на «Євробачення», де посідають лише восьме місце. Після невдачі на конкурсі Garmarna захоплюються модною на той час культурою рейвів, а з тим беруть курс на експерименти з електронним звучанням.

У 2000-х Garmarna зробили затяжну паузу в творчості. До написання нових пісень музиканти повернулися лише в 2015-му. Нині вони стверджують, що їхня сага продовжується.

Треклист:

Garmarna – Vanner och Frander [04:28]

Garmarna – Lill-Mats Polska [03:38]

Garmarna – Straffad Moder & Dotter [04:03]

Garmarna – Garmgny (Garm`s Bark) [03:38]

Garmarna – Den Bortsalda [04:21]

Garmarna – Hilla Lilla [06:19]

Garmarna – Euchari [04:21]

Garmarna – Viridissima Virga [04:42]

Garmarna – Fonsterspoken [04:04]

Сидір Бузина для Громадського радіо

Що спільного між Селін Діон і Сергієм Рахманіновим?

Творчість Сергія Рахманінова можна умовно поділити на два періоди: до Жовтневої революції 1917 року та після. Колись плідний композитор і противник царського режиму розчаровується в реальних наслідках революції, емігрує за кордон та робить творчу паузу на 10 років. Із собою Рахманінов бере лише один твір: «Півник» Миколи Римського-Корсакова, що є символічною сатирою на російського царя та його оточення. На батьківщину композитору повернутися не судилося – він помер у США.

Існує думка, що інші музиканти краще виконують твори Сергія Рахманінова, ніж він сам. Тому разом із гостем програми, – піаністом Костянтином Товстухою, – музикознавиця Любов Морозова говорить про долю не лише автора, а й виконавців його музики.

У новому випуску програми «Мі-Дієз» ви також дізнаєтеся:

Який твір Рахманінова найчастіше виконують в музичних навчальних закладах?
Що змусило композитора знову взятися за творчість після 10-річної перерви?
Хто із виконавців Рахманінова грав тільки для себе і репетирував вночі?
Чому композитора разом із його однокласником і колегою-піаністом називали «звірятами»?
На який твір Рахманінова надихнула картина Арнольда Бьокліна та чому він нагадує рух весел?
Звідки в його музиці взявся український слід і східні мотиви?

Треклист:

Сергій Рахманінов. Концерт для фортепіано з оркестром №4. Частина 1 (фрагмент). Виконує Arturo Benedetti Michelangeli та Philarmonia Orchestra. Диригент – Ettore Gracis. Запис 1957 року. [03:30]
Сергій Рахманінов. «Шість музичних моментів». №5 та №2. Виконує Владімір Софроніцкий. Запис 1960 року.  [07:00]
Сергій Рахманінов. «Острів мертвих». Виконує Лондонський філармонічний оркестр. Диригент – Владімір Юровскій. Концертний запис 2004 року.  [06:00]
Сергій Рахманінов. Романс «Полюбила я на печаль свою». Виконують Алла Солєнкова (сопрано) та Марина Слободенюк (фортепіано). Запис 1991 року. [03:53]
Сергій Рахманінов. Варіації на тему Шопена. Виконує Jorge Bolet. Запис 1988 року. [04:20]
Сергій Рахманінов. «Симфонічні танці». Виконує Державний оркестр СРСР. Диригент – Євгєній Свєтланов. Запис 1973 року. [05:00]

Сидір Бузина для Громадського радіо

Salif Keita: ікона афропопу, королівський нащадок, альбінос

Salif Keita народився у 1949 році в Малі. Протягом творчої кар`єри музикант випустив 20 альбомів. Втім, його шлях до успіху був тернистим.

Salif Keita хоч і був давнім нащадком засновника Малі Сундіати Кейти, але виріс у бідній родині. Хлопець народився альбіносом, через що став вигнанцем – у його рідному селищі це вважалося ознакою нещастя.

Від 1967 року Salif Keita співає у нічних клубах. У 1973-му він стає учасником гурту Les Ambassadeurs, з яким здобуває перше визнання. Однак вже на початку 1980-х музикант перебирається до Парижа, де вдало починає сольну кар`єру.

Туга за рідним все ж змушує Salif Keita повернутися до Африки. У 1990-х він відкриває на батьківщині власну студію звукозапису, де працює й досі.

Чимало своїх пісень Salif Keita присвятив проблемі альбіносів. Один з його найновіших альбомів, що вийшов в 2009 році, повністю стосується цієї теми.

Треклист:

Salif Keita – Kuma
Salif Keita – Sina
Salif Keita – Folon
Salif Keita – Papa
Salif Keita – La Difference
Salif Keita feat. Richard Bona – Kalabancoro
Salif Keita feat. Cesaria Evora – Yamore

Сидір Бузина для Громадського радіо