Category Archives: Вибрані подкасти



За лінком вище ви можете підписатися на стрічку подкастів цієї категорії на ваших гаджетах.

Duplain: чи буває шансон французьким?

Duplain є одним із найбільш недооцінених музичних колективів Франції, та й в інтернеті інформації про нього досі обмаль. Із піснями музикантів автора програми «Корінці» познайомив Юрко Зелений. Пізніше Павлу Нечитайлу вдалося взяти інтерв`ю в Duplain для однієї зі столичних радіостанцій, а відтак дізнатися про гурт трохи більше.

Як виявилося, музиканти базуються в Марселі і виконують пісні окситанською мовою, якою написано більшість творів французьких трубадурів. Композиції Duplain присвячені звичайним побутовим темам і явищам: марсельському порту, пролетарям півдня Франції та навіть ватажку місцевих повстанців.

Після 2005-го учасники Duplain розбіглися сольними проектами, але 10 років потому, – у 2015-му, – знову зібралися разом. За цей час музиканти випустили лише три студійні альбоми.

Треклист:

Duplain – Camina

Duplain – Diga Janeta

Duplain – Le Vivant

Сидір Бузина для Громадського радіо

Мистецтво напівпедалі та чвертьпедалі напівімпресіоніста та чвертьавангардиста Клода Дебюссі

У новому випуску програми «Мі-дієз» музикознавиця Любов Морозова розповідає про Клода Дебюссі – француза, якого називають одним із основоположників музичного імпресіонізму. А гість студії, – піаніст Євген Громов, – вважає, що імпресіоністом він насправді ніколи й не був. Так чи інакше, на стиль композитора вплинуло французьке бароко та твори росіянина Модеста Мусоргського.

У програмі ви також дізнаєтеся:

На що Дебюссі надихнуло споглядання ріки Сени вночі?
Чи можна грати музику французького композитора ногами?
Чому він присвячував свої твори старовинній Іспанії та віршу «проклятого поета» Франсуа Війона?
Як звучить етюд для восьми пальців?
Чи може колискова бути героїчною?

Треклист:

Сарабанда з сюїти «Для фортепіано» (в оркестровці Моріса Равеля). Виконує Ольстерський оркестр, диригент – Ян-Паскаль Тортелье.
«Хмари» з симфонічного триптиху «Ноктюрни». Виконує Клівлендський оркестр, диригент – П’єр Булез.
«Із зошита ескізів». Виконує Клод Дебюссі (запис, зроблений композитором у 1913 році на механічному фортепіано Welte-Mignon, перенесений на CD у 2000 році).
«Ранок святкового дня» з циклу «Іберія» оркестрового триптиху «Образи». Виконує Клівлендський оркестр, диригент – П’єр Булез.
Балада №2 з циклу «3 балади Франсуа Війона». Виконує Елісон Хаглі (сопрано) у супроводі Клівлендського оркестру, диригент – П’єр Булез.
Етюд для восьми пальців з циклу Етюдів для фортепіано. Виконує Пол Джакобс (фортепіано).
«У білому та чорному» для двох фортепіано. Частина друга. Виконують Массіміліано Дамеріні та Марко Рапетті (фортепіано).
«Різдво дітей, позбавлених домівки». Виконують Еллі Амелінг (сопрано) та Долтон Болдвін (фортепіано).

Сидір Бузина для Громадського радіо

Улюблений гурт Джонні Деппа присвятив пісню румунському диктатору

Історія Taraf de Haїdouks бере початок у 1989 році, в останні дні правління диктатора Ніколае Чаушеску. Нині гурт називають одним із найбільш значущих у Румунії та на теренах пострадянської Європи.

Музиканти відзначилися популяризацією хори (румуно-молдавського танцювального стандарту) та грою балканської музики з використанням цимбал. Довгий час лідером Taraf de Haїdouks був Ніколае Неакшу – скрипаль-віртуоз і співак, який покинув цей світ у 2002 році.

Taraf de Haїdouks вдалося закохати в свою музику навіть Джонні Деппа. Голівудський актор знявся з музикантами у стрічці «Людина, яка плакала». А німецький діджей Shantel Bucovina Club зробив ремікс на одну з пісень колективу. Попри світову популярність музиканти досі живуть у рідному селі Кледжані, що у горах Валахії.

Треклист:

Taraf de Haїdouks – Хора

Taraf de Haїdouks feat. Shantel Bucovina Club – Carolina

Taraf de Haїdouks – Зелений листочок

Сидір Бузина для Громадського радіо

Засушені ембріони, музика меблів та інша дивина у творах Еріка Саті

Музикознавиця Любов Морозова продовжує розповідати про видатних композиторів межі XIX-XX столітть, які суттєво вплинули на становлення академічної музики наступних ста років. Цього разу мова йде про Еріка Саті – недооціненого автора, якого в Україні виконують доволі рідко. Гість студії: Дмитро Радзецький – гітарист, композитор і просто сміливець, який наважився зіграти твори Еріка Саті.

У програмі ви також дізнаєтеся:

Як звучить морський огірок?
Чому Саті іронізував з Вагнера?
Навіщо композитор написав нецензурного листа своєму критику і скільки часу він провів за це у в`язниці?
Що буде, якщо виконати один твір Саті 840 разів поспіль?
Навіщо грати в бадмінтон у філармонії?
Яким чином Ерік Саті вплинув на Брайана Іно, – одного з головних електронних та рок-музикантів ХХ століття, – та Стіва Хеккета – гітариста британського прог-рок-гурту Genesis?

Треклист:

Ерік Саті — Gnossienne #4. Джон (флейта) і Стів Хекетт (гітара)
Ерік Саті — Засушені ембріони. (Частина 1: Голотурія; Частина 3: Подофтальнма). Діна Писаренко (фортепіано).
Ерік Саті — Передостанні думки. Генадій Рождественський (фортепіано, голос).
Ерік Саті — П’ять гримас для «Сна у літню ніч». Оркестр Armonia Ludus (диригент – Міхеїл Менабде).
Ерік Саті — Vexation. Боян Горішек (фортепіано).
Ерік Саті — Музика меблів. Звукові плитки. Оркестр Armonia Ludus (диригент – Міхеїл Менабде).
Ерік Саті — Музика до фільму «Антракт». Фрагмент. Оркестр Armonia Ludus (диригент – Міхеїл Менабде).
Сидір Бузина для Громадського радіо

Selda Bagcan: королева турецького психоделік-фольку із кримськотатарським корінням

Selda Bagcan народилася в музичній родині, тож вже з 5 років грала на мандоліні. Цікаво, що мати майбутньої співачки була кримською татаркою.

Після смерті батька родина Selda Bagcan переїжджає до Анкари. Саме там Сельда здобуває перше визнання – на сцені клубу «Бетховен», відкритого її братами. Певний час Bagcan була солісткою місцевого рок-гурту, але невдовзі розпочала сольну кар`єру.

Вже у статусі відомої співачки Selda Bagcan взяла участь у конкурсі «Золотий орфей», на якому в різні роки СРСР представляли Алла Пугачова, Валерій Леонтьєв та інші радянські поп-артисти. А ремікси на пісні Bagcan робили німецькі діджеї.

Selda Bagcan також відома громадським активізмом. Через боротьбу за права курдів одного разу співачка навіть потрапила до в`язниці.

Більше про Selda Bagcan та її музику – у новому випуску програми «Корінці».

Треклист:

Selda Bagcan – Sari Gelin

Selda Bagcan – Dusen Hep Yerdemi Kalir

Baris Manco – Nick The Copper

Selda Bagcan – Sivas Ellerinde Sazim

Selda Bagcan & Hey Douglas – Saka Maka Muka

Selda Bagcan & Acid Pauli – Sivas

Selda Bagcan – Yalan Dunya

Selda Bagcan – Utan Utan

Selda Bagcan – Kurtce

Selda Bagcan – Yuh Yuh

Selda Bagcan – Yigit-Muhtac

Selda Bagcan – Yaz Gazeteci Yaz

Що спільного між Елвісом Преслі, Deep Purple та Ріхардом Штраусом?

XX століття – це зірковий час композиторів-винахідників, але — тссс! — безліч ідей, які вони розвивали, придумали раніше. Щоби розставити усі крапки над «і» та всі дієзи при ключі, ми розпочинаємо новий радіокурс з історії класичної музики XX століття з розповіді про революційні п’єси кінця ХІХ століття. Належали вони композиторам, які індиферентно ставилися до будь-яких революцій – Еріку Саті, Клоду Дебюссі, Морісу Равелю, Густаву Малеру та Ріхарду Штраусу. Із програми ви також дізнаєтеся:

Кого з тогочасних композиторів можна назвати «хіпстером ХІХ століття»?
Звідки в маніфесті музичного імпресіонізму взялася еротика?
Як примусити персонажів картин Дієго Веласкеса танцювати придворні танці XVI століття?
Чи існує натхнення за розкладом?
Чому композитор Густав Малер став одним з найжаданіших гостей на канапі Фройда?

Треклист:

Фредерік Шопен. Етюд ор.10 №12 до мінор «Революційний» (1831). Виконує Франсуа Рене Дюшабль (фортепіано)
Ерік Саті. «Запрошення» з циклу «Арії, від яких всі втечуть» (1897). Виконує Хокон Естбьо (фортепіано)
Клод Дебюссі. Прелюдія до пополудневого відпочинку фавна (1894). Виконує оркестр Anima Eterna Brugge. Диригент – Йос Ван Іммерсель
Моріс Равель. Павана на смерть інфанти (1899). Виконує Святослав Ріхтер (фортепіано)
Ріхард Штраус. «Передмова, або Схід» з симфонічної поеми «Так казав Заратустра» (1896). Виконує Чиказький симфонічний оркестр. Диригент – П’єр Булез
Густав Малер. Адажієто з Симфонії №5 (1902). Виконує Чиказький симфонічний оркестр. Диригент – Даніель Баренбойм

Сидір Бузина для Громадського радіо

Як звучить пустельний блюз “африканських чумаків”?

У дитинстві Ібрагім Аг Альхабіб самостійно виготовив гітару і почав на ній грати. У 1979 році чоловік приєднався до військових повстанців, серед яких і створив власний гурт. Відтоді й бере початок історія Tinariwen.

У 2000-х музикою Tinariwen зацікавилися європейські лейбли. Внаслідок цього музиканти виступили з Карлосом Сантаною та гуртом Red Hot Chili Peppers, а також надихнули на пісню Тома Йорка із Radiohead.

Tinariwen представляють туарегів – кочовий народ, що не має своєї держави і базується переважно в африканських країнах і Франції. Ведучий програми «Корінці» вважає, що вони є такими собі «африканськими чумаками».

Треклист:

Tinariwen – Sastanaqqam [03:22]

Tinariwen – Tenere Taqqal [04:31]

Tinariwen – Iswegh Attay [04:38]

Tinariwen & Kiran Ahluwaila – Mustt Must [08:53]

Tinariwen – Amassakoul [03:25]

Tinariwen – Cler Achel [04:22]

Tinariwen – Chabiba [03:25]

Tinariwen – Tenere Taqqim Tossam [04:01]

Tinariwen & Red Hot Chili Peppers – Cler Achel Achel [05:49]

Tinariwen – Tiwayyen [03:44]

Батл: Валентин Сильвестров vs. Сальваторе Шарріно

Вони сховалися від світу заради творчості. Вони знаходять натхнення у стихії води. Вони приділяють особливу увагу тиші і вважають, що вона теж може творити музику. Вони – це українець Валентин Сильвестров та італієць Сальваторе Шарріно.

Що ще об`єднує творчість двох композиторів, дізнаєтеся у новому випуску програми «Мі-дієз».

Треклист

Singin’ in the Rain. 0:28
Sciarrino – Anamorphosi. 2:39
Фрідерік Шопен. Вальс-мазурка (частина 2). Валентин Сильвестров 1:59
Йоганн Себастьян Бах. Kyrie. Сальваторе Шарріно 1:54
Два диалога с послесловием. Свадебный вальс 5:17
Ріхард Вагнер. Постлюдія. Валентин Сильвестров 2:43
Два диалога с послесловием. Утренняя серенада 2:27
Ніколо Паганіні. Каприс №1. Франк Пітер Ціммерман 1:43
Barbara Luneburg – The-Refined 1:47
Valentin Silvestrov – Тихі пісні 4:54
Canzona di ringraziamento – (Salvatore Sciarrino) 5:49

Сидір Бузина для Громадського радіо

Грецька цимбалістка відкрила Олімпіаду та збирається на Євробачення

Areti Ketime прославилася співом під сантур – популярний серед турків та азербайджанців струнний інструмент, що є своєрідним аналогом цимбал. Оволодіти інструментом дівчині допомогла Ангеліна Ткачова, майстриня з Білорусі.

У 2004-му Кетіме виступила на відкритті Олімпійський ігор в Афінах, а цього річ спробувала свої сили в місцевому нацвідборі на «Євробачення».

Співачка експлуатує образ Лоліти, чим, на думку ведучого, нагадує нашу Христину Соловій. Більше про неї – у новому випуску програми «Корінці».

 

 

Треклист:

Areti Ketime – Mes stou Aigaiou

Areti Ketime – Garden Of Joy

Areti Ketime – O Prosfigas

Areti Ketime – Μενεξέδες Και Ζουμπούλια

Areti Ketime – Don`t forget the sun

Shantel & Areti Ketime – Dysi Ki Anatoli

Areti Ketime – Dimitrula

Areti Ketime – Aidonaki mou

Areti Ketime – Ston Theo tha kanw tama

Areti Ketime & Glykeria – Sala Sala

Як хор співає історії жахів, «Марсельєзу» та «Алісу в Країні чудес»

Музикознавиця Любов Морозова і хорова диригентка Ольга Приходько вдруге зустрілися в програмі «Мі-дієз», аби знову поговорити про хорову музику. Цього разу вони зруйнують стереотип про те, що хор може співати лише церковні пісні.

Фрагменти з «Грози» Антоніо Вівальді, пророцтва Леонардо Да Вінчі, крики на вулицях Лондона – у найкращій хоровій музиці ХХ століття від «Громадського радіо»!

Треклист:Клаудіо Монтеверді – Мадригал Дьордь Лігеті – «Омаровий кадриль» (5-й фрагмент з Nonesense Madrigals)Мадригал у виконанні The King`s SingersДьордь Лігеті – Мадригал з фрагментом «Грози» Антоніо ВівальдіBeat Furrer – Enigma
Luciano Berio – Cries Of LondonКарлгайнц Штокгаузен – «Настрій»Сидір Бузина для Громадського радіо