Category Archives: Вибрані подкасти



За лінком вище ви можете підписатися на стрічку подкастів цієї категорії на ваших гаджетах.

«Те, що в наших філармоніях вважають новою музикою, написано 100 років тому»

Новий випуск програми «Мі-дієз» присвячений академічній музиці першого десятиріччя ХХ століття. Поки довкола вирує Перша світова війна, музика втрачає монументальність, набуває легших інтонацій, але разом із тим позбавляється розважальності.

У творчості композиторів тих часів музикознавці Любові Морозовій знову допомагає розібратися піаніст Євген Громов.

У програмі ви дізнаєтеся:

Скільки триває найкоротший в історії симфонічний твір?
Що спільного у Арнольда Шенберга із Майклом Джексоном і моделями Victoria`s Secret?
Чому найвідоміший твір Ігоря Стравінського починався із довгих репетицій, але закінчився провалом?
Чи може весілля звучати електронно?
Чому Антон Веберн писав твори 3 роки, але весь його доробок можна прослухати за 3 години?

Треклист:

Антон фон Веберн. П’єса №4 (1911) з циклу П’ять п’єс для оркестру, тв.10 (1911/1913). Лондонський симфонічний оркестр. Диригент – П`єр Булез [00:25]
Арнольд Шенберґ «Місячний П`єро» (1912). Фрагменти: «Ніч», «Пісня повішеного», «Обезголовлювання». Івонн Мінтон, сопрано. Диригент – П`єр Булез [08:04]
Ігор Стравінський «Весна священна» (1910 /1913). Частина II «Велика жертва» (фрагмент): Дійство старців — праотців; Великий священний танець (Обраниця). Клівлендський симфонічний оркестр. Диригент – П’єр Булез [08:44]
Ігор Стравінський «Весіллячко» (1912/1923). Картина 2-а «У жениха» (фрагмент). Ансамбль Дмитра Покровского [04:40]
Антон Веберн. П’ять п’єс для оркестру, тв.10 (1911/1913). Лондонський симфонічний оркестр. Диригент – П`єр Булез [06:00]

Сидір Бузина для Громадського радіо

Як звучить Африка?

Ведучий «Корінців» робить огляд найцікавіших музикантів сучасної Африки. Всі вони потрапили до проекту «Fonko» – спільної стрічки від режисерів із Швеції та Німеччини, яку можна буде переглянути на фестивалі «86» у Славутичі 9-13 травня.

У програмі ви також дізнаєтеся:

Як у Гані з`явився електропоп?
Що таке ангольський реп?
Що спільного має місцева «королівна-вампірка» із екс-президентом США Бараком Обамою?
Яким повинен бути африканський хіп-хоп, аби про нього написало британське видання The Guardian?

Треклист:

Юрій да Кунья – Пісня в стилі семба і кізомба [06:31]
Batida – Tribalismo [04:29]
MSK [04:53]
Tony Amado [06:00]
Fela Kuti [05:15]
Murtala de Oliveira [06:33]
Jeff Afro Zilla [07:38]
Мауріціо Пачеко – Ремікс на пісню Тета Ландо [05:45]
Brita [04:00]

Сидір Бузина для Громадського радіо

Чи має музика колір?

Новий випуск авторської програми музикознавиця Любов Морозова присвятила синестезії – явищу, коли через музику передається колір. Здатність розпізнавати його у звуках мали чимало видатних людей. Ісаак Ньютон, Мерилін Монро, Вінсент Ван Гог – всі вони були синестетиками.

Свій відтінок мають як твори класичних композиторів, так і відомий хіт «Happy» американського R`n`B-співака Фарелла Вільямса. Втім, сучасну музику залишимо іншим, а самі зануримося в минуле.

У цьому випуску програми «Мі-дієз» ви дізнаєтеся:

Чому Ференц Ліст просив музикантів грати свої твори «трохи блакитніше»?
Як Олександр Скрябін заховав світловий рядок у поемі «Прометей»?
Чому Мікалоюса Чюрльоніса корисно ставити дітям?
Яким чином Олів`є Мессіан відтворював кольорові вітражі звуками?
Як синестезія допомогла Дьордю Лігеті згадати дитинство?

Треклист:

Вадим Холоденко. Блукаючі вогні. 2008 рік. (Ференц Ліст) [04:58]
Володимир Ашкеназі. Темне полум`я. 1914 рік. Запис 2014 року. (Олександр Скрябін) [06:06]
Литовський національний симфонічний оркестр. Диригент – Гінтерас Зюнкевічюс. У лісі. 1901 рік. Запис 2000 року. (Мікалоюс Чюрльоніс) [09:25]
Дженніфер Бейт. Язики полум`я. 1950 рік. Запис 1980 року. (Олів`є Мессіан) [04:38]
Віденський філармонічний оркестр. Диригент – Клаудіо Абадо. Лонтано. 1967 рік. Запис 1988 року. (Дьордь Лігеті) [14:00]

Cидір Бузина для Громадського радіо

Garmarna: фольк-рок від шведського пекельного пса

Якось троє шведських музикантів почули в театрі старовинні етнічні мелодії, що надихнуло їх на створення гурту. Назву Garmarna вони обрали на честь міфічного чотириокого собаки, який охороняє Хельгейм – світ мертвих у скандинавській міфології.

Згодом до Garmarna приєднався барабанник. У таком складі в 1992 році гурт записав перший міні-альбом. Після цього ще однією постійною учасницею колективу стала вокалістка Емма Херделін.

На батьківщині Garmarna є визнаним гуртом, що має в послужному списку дві статуетки «скандинавської Греммі». Однак наприкінці 90-х музиканти починають експансію до країн Європи та США. У 1997-му вони беруть участь у шведському нацвідборі на «Євробачення», де посідають лише восьме місце. Після невдачі на конкурсі Garmarna захоплюються модною на той час культурою рейвів, а з тим беруть курс на експерименти з електронним звучанням.

У 2000-х Garmarna зробили затяжну паузу в творчості. До написання нових пісень музиканти повернулися лише в 2015-му. Нині вони стверджують, що їхня сага продовжується.

Треклист:

Garmarna – Vanner och Frander [04:28]

Garmarna – Lill-Mats Polska [03:38]

Garmarna – Straffad Moder & Dotter [04:03]

Garmarna – Garmgny (Garm`s Bark) [03:38]

Garmarna – Den Bortsalda [04:21]

Garmarna – Hilla Lilla [06:19]

Garmarna – Euchari [04:21]

Garmarna – Viridissima Virga [04:42]

Garmarna – Fonsterspoken [04:04]

Сидір Бузина для Громадського радіо

Що спільного між Селін Діон і Сергієм Рахманіновим?

Творчість Сергія Рахманінова можна умовно поділити на два періоди: до Жовтневої революції 1917 року та після. Колись плідний композитор і противник царського режиму розчаровується в реальних наслідках революції, емігрує за кордон та робить творчу паузу на 10 років. Із собою Рахманінов бере лише один твір: «Півник» Миколи Римського-Корсакова, що є символічною сатирою на російського царя та його оточення. На батьківщину композитору повернутися не судилося – він помер у США.

Існує думка, що інші музиканти краще виконують твори Сергія Рахманінова, ніж він сам. Тому разом із гостем програми, – піаністом Костянтином Товстухою, – музикознавиця Любов Морозова говорить про долю не лише автора, а й виконавців його музики.

У новому випуску програми «Мі-Дієз» ви також дізнаєтеся:

Який твір Рахманінова найчастіше виконують в музичних навчальних закладах?
Що змусило композитора знову взятися за творчість після 10-річної перерви?
Хто із виконавців Рахманінова грав тільки для себе і репетирував вночі?
Чому композитора разом із його однокласником і колегою-піаністом називали «звірятами»?
На який твір Рахманінова надихнула картина Арнольда Бьокліна та чому він нагадує рух весел?
Звідки в його музиці взявся український слід і східні мотиви?

Треклист:

Сергій Рахманінов. Концерт для фортепіано з оркестром №4. Частина 1 (фрагмент). Виконує Arturo Benedetti Michelangeli та Philarmonia Orchestra. Диригент – Ettore Gracis. Запис 1957 року. [03:30]
Сергій Рахманінов. «Шість музичних моментів». №5 та №2. Виконує Владімір Софроніцкий. Запис 1960 року.  [07:00]
Сергій Рахманінов. «Острів мертвих». Виконує Лондонський філармонічний оркестр. Диригент – Владімір Юровскій. Концертний запис 2004 року.  [06:00]
Сергій Рахманінов. Романс «Полюбила я на печаль свою». Виконують Алла Солєнкова (сопрано) та Марина Слободенюк (фортепіано). Запис 1991 року. [03:53]
Сергій Рахманінов. Варіації на тему Шопена. Виконує Jorge Bolet. Запис 1988 року. [04:20]
Сергій Рахманінов. «Симфонічні танці». Виконує Державний оркестр СРСР. Диригент – Євгєній Свєтланов. Запис 1973 року. [05:00]

Сидір Бузина для Громадського радіо

Salif Keita: ікона афропопу, королівський нащадок, альбінос

Salif Keita народився у 1949 році в Малі. Протягом творчої кар`єри музикант випустив 20 альбомів. Втім, його шлях до успіху був тернистим.

Salif Keita хоч і був давнім нащадком засновника Малі Сундіати Кейти, але виріс у бідній родині. Хлопець народився альбіносом, через що став вигнанцем – у його рідному селищі це вважалося ознакою нещастя.

Від 1967 року Salif Keita співає у нічних клубах. У 1973-му він стає учасником гурту Les Ambassadeurs, з яким здобуває перше визнання. Однак вже на початку 1980-х музикант перебирається до Парижа, де вдало починає сольну кар`єру.

Туга за рідним все ж змушує Salif Keita повернутися до Африки. У 1990-х він відкриває на батьківщині власну студію звукозапису, де працює й досі.

Чимало своїх пісень Salif Keita присвятив проблемі альбіносів. Один з його найновіших альбомів, що вийшов в 2009 році, повністю стосується цієї теми.

Треклист:

Salif Keita – Kuma
Salif Keita – Sina
Salif Keita – Folon
Salif Keita – Papa
Salif Keita – La Difference
Salif Keita feat. Richard Bona – Kalabancoro
Salif Keita feat. Cesaria Evora – Yamore

Сидір Бузина для Громадського радіо

Яку класичну музику можна слухати в Страсну п`ятницю?

Передвеликодній випуск програми «Мі-дієз» присвячений страстям. Це окремий жанр музики, що бере початок від католицизму і розповідає про муки Ісуса Христа за біблійними Євангеліє. Страсті поєднують у собі звучання хору та оркестру, а отже фактично є праобразом опери. Після XVII століття жанр припав пилом, аж поки ним не зацікавилися композитори 1900-х років.

У розмові музикознавці Любові Морозової із постійною гостею програми, Ольгою Приходько, ви дізнаєтеся:

Чому страсті Іоганна Себастьяна Баха складалися з 78 частин?
Хто відродив жанр у ХХ столітті?
Як проект «Страсті-2000» об`єднав композиторів із Росії, Німеччини, Китаю та Аргентини?
Який композитор виразив сумнів, що Ісус мав світлий колір шкіри?
Що буде, якщо під час виконання страстей на сцену виплеснути воду?

Треклист:

Йоган Себастьян Бах. Страсті за Матеєм. Арія альта «Erbarme dich, mein Gott». Winer Sängerknaben, Arnold Schoenberg Chor, Concentus Musicus Wien. Диригент – Nikolaus Harnoncourt.
Кшиштоф Пендерецький. Страсті за Лукою. Stabat Mater. Chor des Bayerisvchen Rundfunks, Munchner Rundfunkorchester. Диригент – Krzysztof Penderecki.
Софія Губайдуліна. Страсті за Іоанном. Das Wort. Radio-Sinfonieorchester Stuttgart des SWR, Kammerchor der Musikhochschule Trossingen. Диригент – Helmuth Rilling.
Освальдо Голіхов. Страсті за Марком (початковий фрагмент). Schola Cantorum de Caracas, Orquesta la Pasión, Cantoría Alberto Grau. Диригент – María Guinand.
Тан Дун. Водні страсті за Матеєм. Water and Resurrection. Berlin RIAS Chamber Chorus, David Sheppard (Electronics). Диригент – Tan Dun.

Сидір Бузина для Громадського радіо

Подкаст “Акустика тіней” #12 Трумен Капоте

Якщо вам до смаку поєднання епатажної особистості та добротної класичної літератури, то цей епізод підійде як ніколи.  Про Трумена Капоте свого часу любили говорити багато. Знаходитися з ним в одному товаристві вважалося за моду. А мати вдома примірники його книг «Інші голоси, інші кімнати», «Сніданок

Що слухати до Великодня?

Павло Нечитайло радить послухати найцікавішу музику із різних країн світу, приурочену до Великодня.

Хор Почаївської Лаври та сербська гаївка. Пісні Ефіопської православної церкви та піснеспіви Індостану. Музичний фольклор у релігійних традиціях Вірменії та Грузії. Все це ви почуєте протягом години у новому випуску програми «Корінці».

Смачної паски і гарного Великодня!

Треклист:

Братський хор Почаївської Лаври – Воскресение Христово [03:18]

Gregorian Choir – Si Consurrexistis Cum Christo [03:48]

Пирг – Христос Воскресе [04:28]

Ethiopian Tewahedo Orthodox Church – Hosanna [03:15]

Катерина Бакун – Вже Христос [02:14]

Njan Thottakkaaren Thannil – Oh-Mariyame [03:43]

Harlem Gospel Choir – Oh, Happy Day [02:44]

Coptic Children Baptism Choir – Easter Song [03:26]

St. Vartan Armenian Cathedral – Easter Messa [02:32]

Мдзлевари – Кристе агдсга [03:13]

Kings College Choir – Jesus Christ Is Risen Today [02:45]

Valaam – Christ Is Risen [02:12]

Сидір Бузина для Громадського радіо

Як революція вплинула на російських композиторів?

У новому випуску програми «Мі-дієз» ведуча робить огляд творчості найголовніших російських композиторів початку минулого століття. Не в останню чергу на них вплинули революційні події в країні 1905-1907 рр.

У випуску ви дізнаєтеся:

Чому російські казки в музичній інтерпретації Константіна Лядова – не для дітей?
Чому опера Ніколая Рімського-Корсакова «Кащєй Безсмертний» була реакцією на політичні події в країні?
Що об`єднувало Ігоря Стравінського та Україну, а також який з його творів вважався втраченим протягом ста років?
Як Сєрґєй Рахманінов продовжує традицію салонної музики ХІХ століття і яким чином йому вдавалося охопити аж 12 клавіш однією рукою?
Як Алєксандру Скрябіну вдалося розібрати звук на складові до виникнення спеціальних комп’ютерних програм?

Треклист:

Костянтин Лядов. Чарівне озеро. Orchestra dell’Academia Nazionale di Santa Cecilia, Roma. Диригент – Antonio Pappano. Запис 2009 року.

Ніколай Римський-Корсаков. Опера «Кащєй Безсмертний». Сцена сніжної хуртовини. Оркестр Большого театру. Диригент – Андрєй Чистяков. Запис 1991 року.

Ігор Стравінський. Фейєрверк. Lucerne Festival Orchestra. Диригент – Riccardo Chailly. Запис 2018 року.

Ігор Стравінський. Поховальна пісня. Lucerne Festival Orchestra. Диригент – Riccardo Chailly. Запис 2018 року.

Сєрґєй Рахманінов. Концерт для фортепіано з оркестром №3. 3 частина. Yuja Wang (фортепіано). Simon Bolivar Symphony Orchestra of Venezuela. Диригент – Gustavo Dudamel. Запис 2013 року.

Алєксандр Скрябін. Прометей. The Philadelphia Orchestra. Диригент – Riccardo Muti. Дмітрій Алєксєєв (фортепіано). Запис кінця 80-х років XX століття.

Сидір Бузина для Громадського радіо